Європейський Союз запустив масштабний фінансовий інструмент SAFE (Security Action for Europe), який відкриває безпрецедентні можливості для українського оборонно-промислового комплексу.
У рамках плану "Переозброєння Європи/Готовність 2030" Брюссель виділяє до 150 мільярдів євро кредитних ресурсів, до яких вперше отримають доступ українські виробники зброї, повідомили у Міністерстві оборони.
Програма SAFE створена для ліквідації прогалин у виробництві боєприпасів, систем ППО та іншого озброєння на тлі зростаючої геополітичної напруги. Головна умова фінансування — спільні закупівлі, в яких беруть участь мінімум дві держави-члени ЄС або одна держава ЄС та країна-партнер, якою виступає Україна.
Хоча прямі кредити надаються європейським урядам, Україна інтегрується в цю систему як повноправний учасник виробничих ланцюжків. Це означає, що країни Євросоюзу зможуть офіційно замовляти та оплачувати продукцію українського ОПК — від FPV-дронів до ракет різних типів — за європейські кошти.
Станом на кінець 2025 року вже 19 держав-членів ЄС подали свої інвестиційні плани, частина з яких передбачає спільні проєкти з Києвом. Фактично, це перший випадок, коли ЄС створив формальну юридичну рамку для економічного вливання української "оборонки" в єдину систему безпеки Європи.
Механізм SAFE та інтеграція українського ОПК (EDIS/EDIP)
Механізм SAFE є фінансовим інструментом реалізації Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яку Єврокомісія презентувала ще у березні 2024 року. Його юридичною основою стала Програма європейської оборонної промисловості (EDIP), яку Рада ЄС остаточно затвердила у грудні 2025 року. Ця програма вперше законодавчо закріпила статус України як "квазі-члена" єдиного оборонного ринку Євросоюзу, надавши Києву доступ до спільних закупівель та грантових інструментів на рівні з державами-членами.
Ключову роль у цій інтеграції відіграє Офіс оборонних інновацій ЄС у Києві, який офіційно запрацював у вересні 2024 року. Ця установа виступає "мостом" між українськими виробниками та європейськими замовниками, допомагаючи вітчизняним заводам проходити сертифікацію за стандартами НАТО та ЄС, а також інтегрувати свої розробки до загальноєвропейських каталогів озброєння. Саме через цей офіс відбувається координація проєктів, які фінансуються коштом SAFE, зокрема у сферах безпілотних систем та радіоелектронної боротьби.
Стратегія SAFE передбачає фундаментальну зміну підходу: перехід від ситуативної передачі наявної зброї до фінансування її виробництва безпосередньо в Україні. Європейський парламент під час затвердження програми наполіг на включенні додаткових інструментів (на кшталт фонду FAST), щоб не лише покривати нагальні потреби ЗСУ, а й створити єдину екосистему, де українські ракети чи дрони стануть частиною оборонного щита всього Євросоюзу.
