Російські війська продовжують щоденні спроби наступу на Сумському напрямку, незважаючи на катастрофічні втрати в українських "кілзонах".
Про причини цього божевільного на перший погляд упертості розповів розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону з позивним "Удав" в ефірі телемарафону.
Характер російських атак кардинально змінився порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Якщо у 2022-2023 роках окупанти мали значну перевагу в "броні" та артилерії, то зараз штурмують переважно на легких машинах або навіть пішки, намагаючись дістатися передових рубежів української оборони.
Обидві сторони конфлікту створили потужні системи вогневого ураження – так звані "кілзони", подолання яких перетворилося на надзвичайно складне завдання як для ЗСУ, так і для противника. Проте росіяни продовжують йти вперед, втрачаючи в цих зонах сотні людей.
"Їхнє командування штовхає їх на штурми, зазнаючи колосальних втрат. Цей безглуздий наступ, який вже йде малими групами, навіть не мопедами чи мотоциклами, а пішими, має цілком чітку мету", – пояснив розвідник.
Для атак російське командування задіює переважно ненавчені резерви, які буквально йдуть на забій. Тактика змінилася з масованих штурмів на дії невеликими групами, але суть залишилася незмінною – просування будь-якою ціною.
За словами "Удава", ключ до розуміння цієї ситуації – в тому, що для російської армії зупинка рівнозначна поразці.
"Щойно загарбницька армія зупиниться, вона одразу ж буде знищена – як зсередини, так і зовні", – впевнений розвідник.
Ця заява вказує на системні проблеми в російських збройних силах: армія тримається виключно на інерції наступу, і будь-яка пауза може призвести до її розвалу як через внутрішні проблеми (деморалізація, дезертирство), так і через зовнішній тиск з боку ЗСУ.
Таким чином, божевільні на перший погляд атаки з величезними втратами – це не стільки спроба досягти тактичних успіхів, скільки спроба утримати армію від розпаду через постійну "активність", навіть якщо ця активність коштує тисяч життів.
