Центральний банк РФ, збільшуючи кредитну ставку, бореться з інфляцією, а з іншого боку вибиває з конкурентного процесу цивільні галузі економіки.
Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів економіст Олег Пендзин.
Він зазначив, що глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна анонсувала перегляд ставки наприкінці 2024 року.
"Чому підвищення ставки об’єктивно веде до зменшення інфляції? Проблема полягає в наступному. У країні є ресурс. Він обмежений. Щойно у вас один із секторів економіки починає пред’являти підвищені потреби до цього ресурсу, він об’єктивно починає зростати в ціні. Ну його ж небагато, правда? Тобто і людський трудовий ресурс, і матеріальний ресурс обмежений. Існує певний баланс попиту та пропозиції. Щойно пропозиція, залишаючись стабільною, відчуває різке збільшення попиту, ціна на ресурс починає в країні дуже зростати. Якщо ціна на ресурс зростає, звичайно, собівартість тих виробництв, які цей ресурс використовують, зростає теж. Ось, будь ласка, яскравий приклад того, яким чином формується основний інфляційний тренд. Що робить Центробанк? Центробанк, збільшуючи облікову ставку, зменшує попит на кредитний ресурс", — пояснив економіст.
Пендзин нагадав, що будь-який бізнес існує в межах тих позикових коштів, які може залучити. Що вища вартість позикового ресурсу, то гірші економічні перспективи тих чи інших проєктів, то від більшої кількості проєктів бізнес буде змушений відмовлятися.
"Тобто чим вища вартість ресурсу, чим вища облікова ставка, чим вищий відсоток за кредитами, тим менше бізнесів захоче ці кредити брати. Якщо бізнес не бере кредит, ресурсу залишається менше, звичайно, менший попит на внутрішні ресурси — трудові та матеріальні. Що менший попит, то за більш-менш стабільного обсягу пропозиції зменшується інфляційна складова. Тобто ціна на ресурс не так зростає, тому не зростає кінцева ціна продукту", — розповів економіст.
Водночас він наголосив, що це працює в тому разі, якщо один із секторів економіки не заливається бюджетними грошима. Так, військово-промисловий комплекс РФ сьогодні отримує ресурс для збільшення обсягу виробництва завдяки прямим бюджетним вкладенням, а цивільний сектор водночас змушений брати ресурс у банків за умови високих відсотків за кредитом.
"Виходить дуже цікава ситуація. З одного боку, Центробанк бореться з інфляцією, а з іншого боку, він вибиває з конкурентного процесу цивільні галузі, які об’єктивно вимиваються, які об’єктивно різко зменшують обсяг виробництва, які не забезпечують того обсягу товарів народного споживання, які повинні бути на полицях", — сказав Пендзин.
Він провів аналогію з Радянським Союзом в останні десятиліття існування. Тоді СРСР показував зростання економіки на 5-7%, водночас були абсолютно порожні полиці в магазинах — це стосувалося і продовольчої, і промислової групи товарів.
"Тому що величезний ресурс вирушав на військово-промисловий комплекс, водночас усе це відбувалося виключно коштом цивільних секторів економіки та сільського господарства. І як наслідок, там було різке скорочення обсягу виробництва. Водночас військово-промисловий комплекс нарощував абсолютно непродуктивні витрати й відправляв величезну кількість державних грошей, по суті, на консервацію тих обсягів виробленої військової продукції, яку вони робили", — нагадав економіст.
