Попри всі розмови про те, що Росія перетворилася на військову економіку, витрачаючи близько 8% свого ВВП на військові витрати, вона здатна замінити величезні втрати танків, броньованих машин піхоти й артилерії, лише витягнувши зі сховищ і відновивши запаси, накопичені за радянських часів. Хоча ці запаси величезні, вони не безмежні, зазначає The Economist.
Згідно з оцінками більшості розвідок, за перші два роки війни Росія втратила близько 3 тисячі танків і 5 тисяч інших броньованих машин. Александр Гольц, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, каже, що Володимир Путін має завдячувати старому Політбюро за величезні запаси зброї, які були накопичені під час холодної війни.
Він каже, що радянські лідери знали, що західна військова техніка набагато досконаліша за їхню, тому вони зробили вибір на користь масового виробництва, випускаючи тисячі бронемашин у мирний час на випадок війни. Напередодні свого розпаду, каже Гольц, Радянський Союз мав стільки бронетехніки, скільки решта країн світу разом узятих.
Павло Лузін, експерт з питань військового потенціалу Росії у вашингтонському Центрі аналізу європейської політики, вважає, що здатність Росії будувати нові танки чи бойові машини піхоти, або навіть ремонтувати старі, ускладнюється труднощами з отриманням комплектуючих. Склади компонентів для виробництва танків, які до війни планували використовувати у 2025 році, вже зазнали нападів, а критично важливе обладнання, яке раніше імпортувалося з Європи, зараз заблоковане санкціями.
Брак високоякісних шарикопідшипників також є стримуючим фактором у виробництві. Іноді доступні китайські альтернативи, але кажуть, що вони не відповідають колишнім стандартам якості.
Крім того, старого радянського ланцюга постачання озброєнь більше не існує. Україна, Грузія та Східна Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та її компонентів.
Джерело: ZN.UA
