Попри зиму та складні погодні умови, українці продовжують спроби нелегально перетнути кордон.
Традиційними лідерами за кількістю порушників залишаються Румунія та Молдова, проте прикордонники зафіксували нову, небезпечну тенденцію — зростання спроб втечі через замінований кордон із Білоруссю, повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону.
Загальна кількість спроб незаконного перетину дещо знизилася порівняно з літом. Це пояснюється сезонним фактором: маршрути втікачів часто проходять через гірські річки (наприклад, Тису) або засніжені перевали, що взимку перетворюється на смертельну пастку.
Однак статистика на північному напрямку викликає занепокоєння. Хоча кордон із Білоруссю вважається найбільш укріпленим та небезпечним, там вже затримано майже 1400 порушників.
За словами Демченка, найпопулярнішим напрямком для нелегалів залишається південний захід (Румунія, Молдова).
"Щоденно ми затримуємо громадян, які хочуть незаконно перетнути кордон. І це відбувається на багатьох напрямках. Насамперед, найбільше їх затримується на кордоні з Румунією та Молдовою", — зазначив Демченко.
Погіршення погоди робить нелегальні маршрути небезпечними для життя, проте це зупиняє не всіх.
Зазначимо, що кордон України з Республікою Білорусь, протяжність якого становить понад 1000 км, від початку повномасштабного вторгнення перетворився на глибоко ешелоновану лінію оборони. Це не просто "зеленка" чи ліс, а система інженерних споруд: протитанкові рови, бетонні паркани та, найголовніше, щільні мінні поля.
Спроба перетину цього кордону несе подвійну загрозу. По-перше, існує високий ризик фізичної загибелі від підриву на міні або від вогню прикордонних нарядів, які несуть службу в посиленому бойовому режимі через загрозу ДРГ ворога. По-друге, перехід на бік Білорусі фактично означає потрапляння в юрисдикцію союзної держави РФ, де українця можуть затримати місцеві КДБ або передати російським спецслужбам для "фільтрації", допитів чи використання в пропагандистських цілях.
Відповідальність за незаконний перетин кордону (або спробу) передбачена ст. 204-1 КУпАП (штраф від 3400 до 8500 грн або адмінарешт). Однак, якщо такі дії пов'язані з ухиленням від мобілізації, дії особи можуть бути перекваліфіковані за ст. 336 Кримінального кодексу України, що передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.