"Нюрнбергський трибунал був винятком": які перспективи покарання Росії

Притягнення російських воєнних злочинців, особливо військово-політичного керівництва, до суду за здійснені проти України злочини є дуже малоймовірним.

Про це заявив військовий експерт, історик і професор Потсдамського університету Зьонке Найцель, у коментарі Укрінформу.

"Сьогодні, щоб притягнути до суду російських воєнних злочинців, Україна мала б виграти війну, отримати перемогу в сенсі Другої світової війни, що я вважаю дуже малоймовірним", — зазначив професор.

Найцель нагадав, що Нюрнберзький процес 1945-1946 років і Токійські судові процеси відбувалися за дуже специфічних обставин: союзники виграли війну та мали доступ до воєнних злочинців, адже вони їх захопили та змогли притягнути до суду.

На думку експерта, нинішня ситуація більше нагадує час після Першої світової війни, коли був знайдений компроміс. Німеччина не була окупована, за винятком невеликих її частин, і постало питання про воєнних злочинців.

"А потім німці сказали: ну добре, ми зробимо це самостійно. Це, звичайно, був жарт", — зауважив історик.

Найцель підкреслив, що Нюрнберг і Токіо стали скоріше винятками з правил, а правило полягало в тому, що воєнні злочинці можуть уникнути покарання, втекти — окрім випадків із малими країнами.

Він навів приклади Хорватії, Сербії та країн Африки, де воєнних злочинців вдавалося притягнути до відповідальності.

"Але Росія — це не Сербія та Хорватія, це не Африка", — зауважив історик і повторив, що вважає дуже малоймовірним проведення трибуналу на кшталт Нюрнберзького над російськими воєнними злочинцями.

Таким чином, за оцінкою німецького експерта, масштаб російської держави та специфіка можливого завершення війни роблять сценарій справедливого покарання воєнних злочинців РФ малоймовірним.

Спеціальний трибунал для РФ необхідний для миру в Європі

Для збереження довіри до міжнародного правосуддя необхідно притягнути Росію та особисто Володимира Путіна до відповідальності за злочин агресії проти України та воєнні злочини, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Свою заяву глава української дипломатії приурочив до 80-ї річниці Нюрнберзького процесу, який відбувся після Другої світової війни.

"Відповідальність Росії за її злочини важлива для збереження довіри до міжнародного правосуддя — самого духу Нюрнберзького процесу. Центральним елементом цих зусиль є створення ефективного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії — основного злочину, скоєного Росією", — зазначив Сибіга.

Міністр навів слова останнього прокурора Нюрнберзького суду Бенджаміна Ференца, який дожив до початку повномасштабного вторгнення Росії і помер у 2023 році у віці 103 років.

"Звісно, Путіна можна притягнути до відповідальності, бо вбивство дітей не можна виправдати жодним аргументом»" — цитував Сибіга слова Ференца.

У цьому контексті глава МЗС наголосив, що особиста відповідальність Путіна є обов'язковою.

"Військові злочинці не можуть бути захищені від правосуддя — правосуддя має бути захищене від воєнних злочинців. Забезпечення відповідальності Росії за її воєнні злочини є фундаментальною опорою справедливого та міцного миру в Європі", — підкреслив міністр.

Нюрнберзький процес

Нюрнберзький процес (офіційно — Міжнародний військовий трибунал) – це перший в історії міжнародний судовий процес над колишніми керівниками нацистської Німеччини, що відбувся після Другої світової війни. Проходив з 20 листопада 1945 року до 1 жовтня 1946 року.

Судді представляли чотири держави-переможниці: США, Велика Британія, СРСР та Франція. Обвинувачені - 24 вищих політичних та військових діячі Третього Рейху.

Трибунал засудив 12 осіб до смертної кари. Злочинними організаціями визнано СС, СД, Гестапо та керівний склад нацистської партії.

Процес встановив принцип персональної кримінальної відповідальності за воєнні злочини незалежно від посади, а також закріпив концепцію агресивної війни як найвищого злочину. Його засади стали фундаментом для Міжнародного кримінального суду (МКС).