Підтримка України на урядовому та суспільному рівнях у Німеччині залишається високою, проте вона стикається з внутрішніми викликами.
Керівниця дослідницької групи Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних та безпекових справ (SWP) Маргарете Кляйн у коментарі Укрінформу зазначила, що, незважаючи на зростання солідарності, серед громадян Німеччини посилюються побоювання ескалації війни, підживлювані російськими погрозами та пропагандою.
Кляйн наголосила, що російська пропаганда має в Німеччині помітний вплив, оскільки її меседжі майстерно адаптовані під різні цільові групи: правих, лівих та старше покоління.
Експертка пояснила, чому Захід не може і не хоче відповідати Росії гібридними методами дезінформації:
"Чи можемо ми вести дезінформацію в Росії? Сумнівно, це не відкрите суспільство, ми не маємо там медійного доступу. І ми не хочемо опускатися до такого рівня, адже ми виступаємо за порядок, заснований на правилах".
Кляйн підкреслила важливість демонстрації лише тих фактів російських злочинів, які можна чітко довести, щоб уникнути ризику потрапляння у "пастку дезінформації".
Вона торкнулась й теми невизначеності щодо подальшої підтримки США. За її словами, це, з одного боку, стимулює європейців активніше допомагати Україні, а з іншого - грає на користь Кремлю.
"Як можна створити правдоподібне стримування, якщо США в умовах екзистенційної загрози Україні, а також гібридної та ширшої загрози проти нас, не хочуть міцніше закріплюватися тут? З російської точки зору це дуже добре", - зазначила Кляйн.
Щодо стратегії Дональда Трампа, вона полягає у погрозах — ескалацією чи виходом з процесу, мета яких — змусити іншу сторону реагувати. Трамп може "мотивувати" Путіна до переговорів лише за умови, що Україна матиме достатню підтримку, а Росія усвідомить, що не виграє війну.