В останні три роки президент Володимир Путін часто хвалився, що російська економіка не виправдала похмурих прогнозів, зроблених після початку конфлікту в 2022 р. Того року ВВП скоротився на 1,2%, але в 2023 і 2024 роках, за даними Міжнародного валютного фонду, відновився до здорових 3,6%. Однак позірна стійкість ілюзорна, пише оглядач Reuters П'єр Бріансон.

"Путін створив перегріту військову економіку. Повернення до нормального життя може означати жорстку посадку", - зазначив він. За словами автора, "будь-яке майбутнє перемир'я може не призвести до зміни військової орієнтації економіки. Військові витрати становлять 8% ВВП і 40% федерального державного бюджету, за офіційними даними, які навіть не відображають усіх військових витрат".

Ці цифри не сильно скоротяться, якщо Путін вважатиме припинення військових дій тимчасовим або скористається перемир'ям, щоб зібрати ресурси для майбутнього нападу на Східну Європу. Спроба повернути економіку в нормальне русло створить для Путіна дві проблеми.

"Перша з них пов'язана з багаторічним бумом кредитування з боку великих банків, таких як Сбербанк і ВТБ. Корпоративне кредитування зросло на 18% як у 2023, так і в 2024 році, незважаючи на постійно зростаючі процентні ставки, якими голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна марно намагалася стримати інфляцію. Теоретично базова ставка Центробанку, що становить зараз 21%, повинна була запобігти такому буму кредитування. Однак з 2022 року банки за законом зобов'язані фінансувати компанії оборонного сектору за субсидованими ставками. Сільськогосподарські та будівельні компанії також залучають кредити на пільгових умовах, як і деякі іпотечні позичальники. За даними Банку Росії, зараз пільгові кредити становлять близько 16% від загального портфеля банків. Це підвищує ймовірність післявоєнної хвилі дефолтів, якщо витрати на оборону скоротяться, а економіка уповільниться", - зазначив Бріансон.

Високі ставки, звичайно, дозволили Сбербанку і ВТБ добре заробити. Однак банки, незважаючи на величезні прибутки, видають кредити зі швидкістю, яка може виснажити їхні балансові запаси капіталу.

Друга проблема, з якою Путін зіткнеться на шляху до менш мілітаризованої економіки, пов'язана з погіршенням демографічної ситуації в Росії. Хронічна нестача робочих рук багато в чому пояснює низький рівень безробіття, що становить близько 2%. Через нестачу робочої сили цивільна промисловість працює ледве на 80% потужності, а 1,6 мільйона робочих місць не заповнені, за даними офіційних ЗМІ. До 2030 року нестача робочих рук може досягти 2-4 мільйонів осіб, йдеться в російській доповіді, з посиланням на московську консалтингову компанію "Яків і партнери".

Теоретично скорочення масштабів військових операцій і відправка солдатів додому повинні допомогти. Але через жахливу демографічну ситуацію робоча сила в Росії щорічно скорочується приблизно на 1 мільйон чоловіків, зазначає економіст з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге. Крім того, додає він, тим, хто повернувся з фронту, і 600 000 працівників, найнятих у військовий сектор за останні три роки, буде важко знайти роботу. Вони часто є вихідцями з найбідніших регіонів країни і не мають навичок, необхідних у цивільній економіці.

"Проблема в тому, що Путін не має наміру скорочувати збройні сили. У вересні він наказав збільшити армію на 180 000 осіб до 1,5 мільйона діючих військовослужбовців, що зробить її другою за чисельністю у світі після китайської. А коли Росія припинить воювати, їй доведеться продовжувати роботу військових заводів, щоб відновити збитки, завдані Україною. У жорсткої посадки після встановлення миру буде мало плюсів для Кремля", - пише оглядач.

Уряд США вивчає можливості зняття санкцій з російського енергетичного сектору, повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, знайомі з цим питанням. Але Європейський союз і Великобританія не збираються слідувати цьому прикладу, принаймні до тих пір, поки Росія не перестане сприйматися як загроза. Європейські компанії не поспішають повернутися в Росію. Москва також втратила найближчий великий ринок збуту нафти і трубопровідного газу і не може розраховувати на те, що ймовірний майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц знову включить газовий кран.

Навіть незважаючи на бойові дії, економіка країни вже уповільнюється. МВФ очікує зростання на 1,3% у цьому році й на 1,2% у 2026 році. Економіст Еліна Рибакова назвала Росію економікою, "що сидить на кокаїні". Відмова від цієї звички буде болісною.