Військовий конфлікт в Україні вступає у нову, більш динамічну та непередбачувану фазу. З наближенням зими обидві сторони інтенсифікують свої зусилля, намагаючись досягти переваг до листопада, коли погодні умови значно ускладнять наземні операції.
Про це у своїй статті для Sunday Times заявив професор кафедри оборонних досліджень у Королівському коледжі Лондона та почесний науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних оборонних досліджень Майкл Кларк.
Експерт порівняв поточну ситуацію із тактикою виснаження, яка застосовувалася під час Першої світової війни. Він зазначив, що українські сили розширили свої операції на території Курської області Росії, обережно та стратегічно, зберігаючи короткі фланги та відкриті шляхи відступу. Водночас Україна проводить спеціальні операції та артилерійські атаки вздовж кордону з Брянською, Курською та Білгородською областями Росії, намагаючись дестабілізувати ситуацію та викликати паніку серед місцевого населення.
Професор зазначає, що також Україна посилила кампанії щодо використання безпілотників проти російських нафтопереробних заводів. Нагадаємо, що лише в ніч на 1 вересня ЗСУ вразили дроном Московський НПЗ.
Кларк також наголошує, що Київ продовжує наполегливо звертатися до союзників по НАТО з проханнями про надання коштів для більш потужних ударів по російській авіації та місцям її дислокації.
Україна, за словами професора, дуже обережно говорить про кількість військ, задіяних у Курську, намагаючись тримати Кремль у напрузі. Тим не менш, він упевнений, що значна частина кращої української техніки була направлена саме туди. Аналітик відзначає присутність елементів 80-ї, 82-ї та 95-ї десантних бригад, а також кількох механізованих бригад з артилерією та допоміжними силами.
Росія, у свою чергу, перекидає сили з різних регіонів, включаючи Калінінград, Крим і навіть найманців із Буркіна-Фасо. Кларк зазначає, що бої на флангах українського прориву стали значно інтенсивнішими за останній тиждень через прибуття додаткових російських підрозділів.
Професор вважає, що Київ може бути розчарований щодо спокійної реакції президента Путіна на це "обурливе вторгнення" на російську територію. Він припускає, що українська стратегія може бути спрямована на посилення політичного тиску на російського диктатора шляхом демонстрації населенню РФ ціни затяжного конфлікту, що росте. Раніше також ISW оцінив, як Курська операція ЗСУ вплинула на рейтинг Путіна.
Кларк зазначає, що російські сили перекинули деякі підрозділи з Донбасу для участі у боях під Курськом, але це не вирішальний перерозподіл сил. У свою чергу, російське командування, схоже, зосередилося на спробі захопити Покровськ через його стратегічне значення транспортного вузла.
Тактика росіян у Покровську, за словами аналітика, полягає у використанні невеликих груп піхоти, які просуваються вперед, проникаючи у кожен куточок на підступах до міста. Бронетехніка вводиться у бій лише після того, як ці групи закріплюються на позиціях.
В Україні скасували обмеження на перескладання водійського іспиту: що змінилося
Українців хочуть позбавити виплат по інвалідністі: що готує Кабмін
Водіям нагадали важливе правило: коли включати "поворотники" у місті та на трасі
Електроенергія знову дорожчає: як це вплине на тарифи на світ для українців
Кларк наголосив, що захисники українського міста стикаються з нестачею особового складу, боєприпасів та часу на відпочинок, поступово здаючи позиції . Він порівняв ситуацію з попередніми битвами за Маріуполь, Сєвєродонецьк, Бахмут та Авдіївку, де російські війська були готові пожертвувати великою кількістю солдатів для досягнення своїх цілей.
Експерт зазначає, що захоплення Покровська та висоти у Часовому Яру може бути використане окупантами як "відправні точки" для більш масштабного наступу на північ і захід з метою захоплення решти Донбасу та загрози Дніпропетровській області. Статися це, на думку Кларка, може вже навесні наступного року.
Професор підсумував, що жодна зі сторін не очікує на вирішальний перелом цього року. Обидві готуються до можливого "великого ривку" у наземних операціях у 2025 році, сподіваючись, що поточна фаза конфлікту покращить їхні шанси у майбутніх битвах та переконає союзників у можливості досягнення військового успіху.