Журналісти The New York Times відстежили, як ціла мережа посадовців та політиків, пов’язаних із партією російського лідера Володимира Путіна, проводила кампанію з переміщення українських дітей.
Стаття починається з того, як російське вторгнення зустрів Херсонський будинок дитини, де працівники думали, як вивести пів сотні дітей. Там перебували діти з особливими потребами — немовлята та діти до п’яти років, деякі з них мали серйозні вади, наприклад, церебральний параліч. Вони не були сиротами, деяких з їхніх батьків обмежили батьківські права; частину дітей вилучили з неблагополучних родин, ще частина — були покинутими.
Під обстрілами, працівники перенесли дітей, їхні візки та матраци в бетонний підвал, який директорка закладу Олена Корнієнко знайшла через інтернет. Вони також взяли з собою їжу, ліки, електричні насоси та гастрономічні трубки для найбільш хворих малюків.
Того ж дня пастор місцевої церкви дізнався про скрутне становище Будинку Дитини. Він переконав персонал перевезти дітей до його церкви, де він міг би принаймні забезпечити їх теплом, світлом та їжею.
Незабаром їхні побоювання справдились: 25 квітня 2022 року російські посадовці знайшли дітей. Вони перевезли їх майже за 300 км від дому, весь час знімаючи дітей для своїх пропагандистських роликів.
Через соцмережі та ті ж самі пропагандистські ролики журналісти The New York Times прослідкували за переміщенням цих дітей та проаналізували низку дописів у російських соціальних мережах. На думку фахівців у галузі права, те, що відбулося з дітьми надалі, може становити воєнний злочин.
Джерело: УНН
