Журналісти видання The Economist побували в таборі для військовополонених у Львівській області.
Відповідно до Женевських конвенцій, полонених не зачиняють у камерах, рядові солдати можуть працювати — так, журналісти побачили, як полонені окупанти роблять торби для покупок і садові меблі. Полонених офіцерів працювати не примушують, але вони тут "рідкісні птахи", сказав прессекретар Координаційного штабу з поводження з військовополоненими Петро Яценко.
Військовополонені окупанти можуть час від часу телефонувати додому і просити рідних надіслати гроші, "щоб вони могли купити солодощі, каву і туалетне приладдя в тюремному магазині".
За словами Яценка, після початку повномасштабного вторгнення Росії в табір прибували здебільшого солдати з окупованих українських територій у Донецькій та Луганській областях, у "другій хвилі" було багато бойовиків так званої ПВК Вагнера, а наразі приблизно третина військовополонених — ув’язнені, завербовані в так звані загони Шторм Z, третина — мобілізовані, а третина — кадрові військові.
Петро Яценко також сказав, що багато завербованих бойовиків хворі та слабкі, і "важко повірити, що їх могли використовувати якось іще, крім як гарматне м’ясо".
У таборі, де побували журналісти, часто перебувають військовополонені, яких незабаром можуть обміняти, якщо тільки на допиті вони не зізнаються в причетності до воєнних злочинів. За словами Яценка, у середньому російські військовополонені проводять в Україні кілька місяців, тоді як багато полонених українців перебувають у полоні в окупантів понад рік.
"Деякі полонені просять українську владу відкласти їхній обмін до закінчення терміну дії їхніх військових контрактів, щоб їх не змушували знову воювати. Деякі просять взагалі не повертати їх; але тоді вони повинні будуть залишатися під вартою до закінчення війни, якщо не приєднаються до антипутінських російських добровольців, [які воюють на боці України]", — сказано в статті.
Джерело: NV
