Противник не припиняє тиснути і намагається сунутися вперед в районі Часового Яру.
Про це розповів Іван Петричак, пресофіцер 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, в ефірі телемарафону.
За словами Петричака, механізовані штурми росіяни чергують з пішими. Постійно відбуваються стрілецькі бої. Втрати росіян під час таких атак — дуже істотні.
"За рік лише нашої оборони Часового Яру противник втратив 5 тисяч людей. Це невеликий населений пункт і це велика цифра. І серед цього всього — бронемашини, велика кількість техніки, артилерійських систем різного типу. Ну, і так само дронів. Противник зазнає великих втрат", – розповів Іван Петричак.
Деградація "елітної" дивізії
Проти "королівської" бригади в Часовому Яру стоїть 98-ма дивізія окупантів. Вона постійно поповнюється. Проте, зазначає Іван Петричак, це вже те елітне з'єднання, що мало досвід загарбницьких воєн в Грузії та в Сирії.
"Вона була елітною, подавалася російською пропагандою як проривний кулак. Але ми зараз бачимо, як вона трансформується, змінюється і деградує. Тому що люди, які там служать, це переважно звільнені з колоній, або мобілізовані за гроші. Які пройшли навчання в дуже скороченому терміні. Просто кинуті в штурми 'вперед-вперед', завчасно списані люди", – розповів Петричак.
Зміна мотивації російських солдатів
Мотивація таких солдатів різко змінюється, коли вони потрапляють в Часів Яр. Особливо коли бачать, зазначив Петричак, район каналу "Сіверський Донець — Донбас", який перетворився на кладовище російських вояків.
"Люди на Росії вони не живуть війною. Багато хто сприймає цю війну в Україні як спосіб заробити, або — не сидіти в тюрмі. Але ця мотивація дуже сильно змінюється після першого обстрілу, або бою. Росіяни після першого обстрілу розуміють, що це не їхня війна. Здавшись в полон, у них виходить вижити. Але я вас запевняю, така опція не у всіх працює", – констатував він.
