Вторгнення Росії в Україну було спрямоване на те, щоб підірвати майбутнє країни в багатьох відношеннях і порушення процесу освіти для мільйонів українських школярів є однією з найсерйозніших проблем, пише New York Times.
Як вказує видання, діти змушені відвідувати заняття підпільно або онлайн. Заняття також неодноразово перериваються через повітряні тривоги. У результаті багато учнів сильно відстають у навчанні, кажуть експерти. Діти також втрачають свої гнучкі навички, як-от спілкування та вирішення конфліктів, через неможливість достатньо взаємодіяти з іншими учнями, передає УНІАН.
Більшість учнів навчаються частково онлайн і відвідують школу очно один або кілька днів на тиждень. У більш небезпечних регіонах, ближче до лінії фронту, учні відвідують заняття в підземних бомбосховищах. За даними Міністерства освіти, в Україні побудовано близько 137 підземних шкіл, переважно на сході та півдні країни.
Міністерство вказує, що чотирнадцять відсотків дітей, які вивчають українську навчальну програму, роблять це повністю онлайн, включно з близько 300 000 дітей, які приєднуються до уроків з-за кордону.
Багато українців також залишаються онлайн за власним бажанням. Наприклад, переселенці часто вважають за краще, щоб їхні діти залишалися у своїх старих школах онлайн, а не відвідували школи особисто поруч із їхніми новими будинками.
У результаті багато українських дітей спілкуються зі своїми однокласниками тільки на екранах комп'ютерів. "Це дуже ускладнює дітям відчуття зв'язку", - сказала Еммануель Абріу, керівниця відділу освіти ЮНІСЕФ в Україні.
Для тих, хто перебуває під російською окупацією, приєднання до українських онлайн-шкіл є великим ризиком. Окупаційна влада змушує їх відвідувати місцеві школи та вивчати російську навчальну програму.
Як розповіла Анна, яка раніше жила в окупованому Мелітополі, у перший рік окупації, за її словами, її 6-річний син навчався в українській школі дистанційно. Вона тримала його онлайн-заняття в українській школі в таємниці не тільки від російських солдатів, а й від сусідів.
Як розповідає Світлана Степуренко, яка з доньками 9 і 12 років залишила Україну і втекла до Норвегії, зараз її діти відвідують місцеві школи, а потім заходять на уроки української мови онлайн у другій половині дня. При цьому вона непокоїться, що її дітям буде важко наздогнати своїх однокласників в Україні, і хоче якнайшвидше повернути їх в українську школу.
Кожен місяць війни означає демографічні втрати для України. За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елли Лібанової, дедалі більше українських біженців звикають до життя за кордоном і врешті-решт втрачають бажання повертатися в Україну взагалі.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що єдиний шлях подолання демографічної кризи в Україні - це залучення мігрантів з інших країн. На його переконання, навіть суттєве збільшення народжуваності вже не зможе підвищити чисельність населення нашої країни.
