У квітні з'явилися повідомлення про побиття, жорстоке поводження та невиплату зарплат тисячам кубинських солдатів, які воюють у лавах російських військ проти України.
Втомившись від принижень і жорстокого поводження, солдати 428-го полку, що базується в Донецьку, вбила власного командира. Це просте завдання, якщо взяти до уваги багаторічний досвід і військові навички кубинських солдатів, отримані під час участі в конфліктах в Африці, Азії та Латинській Америці, пише The Hill.
Дружній вогонь між кубинськими та російськими солдатами — це історія, яка демонструє ще один великий провал "російської операції" в Україні. Росія залучає найманців з Куби, Малі та союзних країн Африки до війни в України, лояльність яких не може бути гарантована.
Згідно з повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 1 травня, непальські найманці дезертирували з російської військової частини 29328 через значні втрати, зловживання з боку командирів та невиплату заробітної плати.
"Росія використовує потребу і відчай, які відчувають на Кубі та в інших країнах. Вона пропонує 2000 доларів на місяць (середньостатистичний кубинець заробляє лише 30-40 доларів на місяць), російське громадянство і 15 днів відпустки кожні 6 місяців. Це приваблива обіцянка, яку Путін виконав лише наполовину, породжуючи дезертирство і невдоволення", — пише газета.
На Кубі панує войовничий режим, тому звинувачення в тому, що кубинські найманці воюють на боці Росії в Україні, не є чимось новим. Від початку свого існування кубинська диктатура відправляла військові загони до таких країн, як Ангола, Ефіопія, Нікарагуа, Гренада, Болівія, Венесуела та багато інших.
Старий військовий союз між Росією і Кубою, здається, ще існує, але не дуже дієвий. Колись війна в Анголі була найбільшою спільною операцією між Кубою і Росією. Але це вже в минулому, вважає The Hill.
Кубинське законодавство фактично забороняє використання найманців. Зокрема, стаття 135 нового Кримінального кодексу Куби говорить, що будь-яка особа, яка бере участь у військовій діяльності на чужій території з метою отримання особистої вигоди, може бути покарана на строк від 20 до 30 років, довічним ув'язненням або навіть смертною карою. Подібне законодавство існує і в Росії. Але кожна країна застосовує ці закони довільно і, звичайно, у власних інтересах.
Хоча питання кубинських найманців виглядає як примітка до агресивної війни Росії в Україні, воно не є другорядним, оскільки створює ще один воєнний злочин і порушення суверенітету України. Сьогодні, як ніколи, Європа і США повинні запровадити санкції проти таких країн, як Куба, які надають людські ресурси й військовий досвід для вчинення злочинів проти людяності в суверенній країні.
Зважаючи на цю ситуацію ясно одне: Росія проводить дві війни й програє обидві. У той час як Україна об'єднано бореться за свою свободу, суверенітет і виживання, Росія бореться за амбіції, владу і колишню славу. На полі бою Україна відплатила росіянам тим, на що вони заслуговують. Очевидно, кубинські найманці іноді роблять так само.
Джерело: ZN.UA
