Німецький уряд описав один із імовірних сценаріїв можливого конфлікту неназваного агресора з НАТО, ґрунтуючись на уроках повномасштабної війни Росії проти України.
Як вказує документ, війна Росії проти України підтвердила, що сучасні воєнні дії поєднують класичні та неконвенційні операції, до останніх належать кібератаки, кампанії з дезінформації та диверсії.
"Напад агресора – гібридний та/або із застосуванням усього арсеналу сучасних збройних сил в усіх вимірах (сухопутний, повітряний/космічний, морський, кібернетичний та інформаційний) на територію НАТО… є, таким чином, вірогідним сценарієм", – йдеться у звіті.
Далі автори викладають один зі сценаріїв такого нападу, підкреслюючи, що він є лише одним із можливих, і не уточнюючи, який розвиток подій передбачають інші. Цей сценарій розбиває конфлікт на чотири фази.
Фаза І триває з різним ступенем інтенсивності кілька років і передбачає гібридний вплив агресора: шпигунство, кібератаки, диверсії та атаки на життєво важливі та оборонно важливі об'єкти і критичну інфраструктуру. Ключова особливість цієї фази – гібридний вплив відбувається таємно, і пов’язати його з агресором одразу неможливо.
Фаза II триває кілька місяців і передбачає розгортання військ агресора на східних кордонах НАТО – і розгортання сил НАТО для стримування у відповідь. Гібридний вплив продовжується, але стає інтенсивнішим, а його приховування – все меншим.
Фаза III, яка триває щонайменше один рік, передбачає відкриту військову агресію проти території НАТО – вибіркові атаки із застосуванням конвенційних і неконвенційних засобів, у тому числі по цілях на території ФРН, а також імовірні перебої в роботі супутників у космосі.
Зрештою, під час фази IV війська агресора прориваються через оборонні лінії НАТО на територію Німеччини. Також передбачається повномасштабне збройне протистояння в космосі. Сценарій передбачає, що фаза завершується "домовленістю про припинення вогню не раніше, ніж через кілька місяців".
У своєму звіті уряд Німеччини пропонує брати цей сценарій як основу для побудови концепції цивільного захисту, причому відповідні відомства на його основі можуть додатково моделювати "підсценарії" для ефективнішої оборони.
Джерело: Європейська правда
