Україна має намір поліпшити якість операцій у Чорному морі за рахунок ударних морських підводних безпілотників "Марічка", які можуть завдати серйозної шкоди залишкам Чорноморського флоту РФ.
Щоб якось протистояти цим загрозам російські військові можуть застосувати тактику перехоплення, яка відома ще з часів СРСР, пише Forbes.
Насамперед оглядачі зазначили, що в умовах, коли Туреччина закрила Босфор для військових кораблів, Чорноморський флот РФ змушений обходитися тими силами, які в нього вже є. Тож, щоб протистояти українським дронам, окупанти можуть використати комбінацію з кораблів і гелікоптерів для відслідковування підводних цілей, забезпечуючи взаємне прикриття.
При цьому мова може йти про дві-три одиниці техніки, до числа якої входять вертольоти Ка-27 з гідролокаторами на борту, протичовнові кораблі проєкту 22160 і корвети проєкту 1124 "Альбатрос" (за класифікацією НАТО — Grisha-III).
"Якщо Чорноморський флот зможе розгорнути вертольоти Ка-27 і протичовнові кораблі Grisha-III так само, як це зробив радянський флот, можливо, йому вдасться знайти й потопити українські підводні дрони до того, як ті стануть на якір", — пишуть експерти.
Згідно з радянською тактикою, для вирішення таких завдань використовують два види гідролокаторів: занурювальний і носовий. Останній постійно застосовували під час руху на корветах "Альбатрос". Єдиний мінус — сліпа зона в районі розташування корабельних гвинтів. На думку авторів публікації, якщо росіянам вдасться повторити цю тактику, у них з’явиться можливість перехоплювати майбутні атаки українських підводних безпілотників.
Однак ця тактика була досить складною. Як пояснив військово-морський консультант Трой Бентц, радянські сили покладалися на активний гідролокатор як на кращий метод виявлення.
"Вони зрозуміли, що занурення гідролокатора — опускання гідролокаційного перетворювача у воду з гелікоптера на швидкохідних платформах — дуже цінне. Тому використання двох або трьох платформ у системі було найефективнішим із тактичного погляду", — зазначив Бентц.
Експерт додав, що кораблі та гелікоптери діяли спільно — один корабель дрейфував, активно пінгуючи занурювальним гідролокатором, а інший мчав уперед на розрахункову позицію. Таким чином, пари гелікоптерів або корветів могли простягнути свого роду гідролокаційний ланцюг через морську перешкоду — наприклад, через гирло затоки.
Але в цієї тактики є і свої недоліки: він полягає в тому, що коли гідролокатори занурювалися у воду, корабель змушений простоювати, через що досвідчені підводники користувалися прогалинами в такому ланцюзі.
"Усе це говорить про те, що радянська сторона мала ефективний, але далеко не досконалий метод ведення протичовнової боротьби поблизу берега. Якщо росіяни зможуть повторити цю тактику, у них з’явиться шанс перехопити майбутні атаки українських безпілотних підводних човнів", — підсумували західні оглядачі.
Джерело: Інформаційний спротив
